Ілюзія свободи ціною в життя: чому електросамокат у руках дитини — це зброя?
Останні кілька днів стрічка новин викликає лише одне відчуття — заціпеніння і шок. Відео з реєстраторів та камер спостереження нагадують якісь страшні атракціони на виживання. Підлітки на електросамокатах, які на швидкості 30–40 км/год вилітають на пішохідні переходи. Малеча, яка ледь дістає до керма, але впевнено тисне на газ посеред жвавого проспекту.
Дивишся на це, і всередині німіє все. Потім з’являється одне єдине, кричуще питання: для чого?
Для чого батьки власноруч купують своїм дітям квиток до травматології у кращому випадку, а ні в чому не винним водіям — зламані долі та роки судових тяганин?
Це просто іграшка — найстрашніша батьківська помилка
Сучасний світ навчив нас купувати дітям усе, чого не було в нас. Ми хочемо бути прогресивними, хочемо, щоб дитина була щасливою, рухливою, мала крутий гаджет. Але електросамокат — це не іграшка. Це транспортний засіб підвищеної небезпеки.
Коли ви купуєте підлітку цей двоколісний пристрій, ви повинні усвідомити кілька фактів.
У дітей немає водійського досвіду. Вони не знають правил дорожнього руху. Вони не вміють прораховувати сліпі зони автомобілів і не розуміють, що машина вартістю у дві тонни не може зупинитися миттєво, навіть якщо водій щосили тисне на гальма.
У дітей відсутнє почуття смертності. Психіка дитини влаштована так, що небезпека здається їй грою, де якщо впадеш, то встанеш і підеш далі. Вони не бачать межі між адреналіном і незворотністю.
Відсутність екіпірування. Скільки дітей на самокатах ви бачили в шоломах, наколінниках і світловідбивних жилетах? Одиниці. Більшість їде назустріч вітру з куртками нарозхрист і в навушниках-вкладишах.
Питання на засипку: Якщо ви не сідаєте за кермо авто без прав, чому ви дозволяєте дитині керувати транспортом, який розганяється до швидкості машини у дворі, без жодної підготовки?
Дві понівечені долі за один момент
Коли стається аварія за участю дитини на самокаті, трагедія ніколи не буває одинарною.
Перша трагедія — це дитина та її родина. Батьки купували модну штуку, а отримують у кращому випадку складні переломи, струси мозку та інвалідність. У гіршому — невимовне горе, яке не загоїть жоден час.
Друга трагедія — це водій. Людина просто їхала на роботу, додому, до власних дітей. Вона дотримувалася правил. Але за секунду, через те, що хтось не схотів виховати свою дитину, водій стає заручником ситуації. Навіть якщо його визнають невинуватим, жити з думкою, що ти збив дитину — це психологічний строк на все життя.
Почнімо дивитися за своїми дітьми
Любов до дитини — це не про те, щоб купити їй найдорожчий самокат і відпустити на всі чотири сторони, аби не заважала вдома. Любов — це відповідальність і контроль.
Ніяких самокатів до досягнення дозволеного віку і без залізного знання ПДР.
Ніяких поїздок без шолома. Це має бути табу: немає шолома — самокат стоїть на балконі.
Постійні розмови. Пояснюйте, показуйте, розбирайте дорожні ситуації разом. Не кричіть, а вчіть.
Шановні батьки! Чужих дітей не буває, але за своїх відповідаєте саме ви. Не купуйте їм інвалідність. Не калічте життя водіям. Спустіться з ілюзій безпеки на землю, поки ця земля не стала для когось надто дорогою ціною за неуважність.
Бережіть тих, кого любите. Почніть контролювати вже сьогодні.
