Державна служба з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів інформує
|
Державна служба з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів попереджає про небезпеку спалювання рослинних відходів та сміття. При спалюванні однієї тонни рослин в повітря потрапляє близько 30 кілограмів шкідливих речовин. Таке спалювання виділяє отруйні гази, може бути джерелом алергії і впливає на імунну систему. В першу чергу, страждають люди похилого віку, діти і вагітні жінки. При згорянні виділяється вуглекислий газ і оксид азоту. Це може викликати бронхоспазм, алергію, кашель, загострює хвороби серця, легенів і призводить до онкології. Дим від багаття має в 350 разів більше шкідливих речовин, ніж дим від куріння! Спалювання призводить ще й до забруднення атмосфери, води і грунту, зникнення деяких видів тварин і загибелі комах. Небезпека полягає і в тому, що воно може перерости в неконтрольоване горіння.
Додаткова проблема полягає в тому, що з листям як правило горить і безліч різноманітного сміття, що суттєво посилює забруднення атмосфери. При згорянні, скажемо, поліетиленового пакету, в повітря вивільняється до 70 різноманітних хімічних сполук, більшість з яких отруйні для людини. При горінні гуми утворюються канцерогенна сажа і сприяючі респіраторним захворюванням оксиди сірки. Постійно подразнений димом епітелій слизової оболонки дихальних шляхів не здатен протистояти мікробам. Особливо погано тим, хто страждає на бронхіти, бронхіальну астму, риніти чи тонзиліти.
До вогнища нерідко потрапляють ДВП, ДСП, фанера. Ці матеріали містять формальдегідні смоли, до складу яких входять формальдегіди і можуть бути пофарбовані масляною фарбою, що містить свинець.
Випалювати суху рослинність заборонено на законодавчому рівні. Відповідно п. 3.7 Державних санітарних норм та правил утримання територій населених місць затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 17.03.2011 №145 Спалювати листя на території житлової забудови, в скверах і парках забороняється. Так, стаття 77 Кодексу України про адміністративні правопорушення вказує, що за самовільне спалювання сухої рослинності або її залишків накладається штраф у розмірі від 170 до 340 гривень. У той же час стаття 82 застерігає, що за порушення правил зберігання, розміщення, утилізації та використання відходів штраф сягає для фізичних осіб від 340 до 850 гривень, а для юридичних осіб від 850 до 1700 гривень. Порушення Правил благоустрою територій міст та інших населених пунктів (ст. 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення) тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від 20 до 80 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (340 – 1360 грн).
Так що ж робити звичайним жителям, яким і спалювати не можна, і залишати безлад у себе на ділянці теж не варіант?
Жителям Харківського району пропонується укласти договір про вивезення сухої рослинності, в тому числі опалого листя, зі спеціалізованими підприємствами незалежно від форми власності та підпорядкування у встановленому законодавством порядку. Вартість послуги залежатиме від обсягу сухої рослинності, яку потрібно утилізувати.
Однак, є і безкоштовні варіанти позбавлення від листя: листяний перегній, мульча, укривний матеріал.
Найбільш дружнім по відношенню до довкілля шляхом утилізації опалого листя є компостування. Найціннішою характеристикою компосту є великий вміст у ньому необхідних рослинам хімічних сполук. Для компостування листя складають у купи шириною 2 м і висотою до 1,7 м, в основу купи вкладають до 25 см шар землі. Кожен з шарів листя не має перебільшувати 30 см. На цю ж купу можна скидати пташиний послід, харчові рештки. Кожен з шарів присипають землею. Протягом літа компост 2-3 рази перелопачують. Компост вважається готовим, якщо перетворився на однорідну темну розсипчасту масу. При літній закладці компост дозріває за 2-3 місяці, при осінній – за 6-8. Аналогічно, компостування можна проводити в траншеях глибиною до 1 м і шириною 1,5 м. Траншейне компостування більш зручне з міркувань того, що при ньому компост рівномірно зволожується і не пересихає.
Використовувати компост в якості добрива можна вже через рік після закладки. Його корисні властивості зберігатимуться ще 4 роки. Корисне використання компосту в якості прикореневої підкормки дерев і кущів.
